Читаймо разом оповідання Григора Тютюнника, прозаїка, перекладача, педагога. Батька, Михайла Васильовича, репресували у 1937-му, коли Григорію не було й 6-ти років. Пізніше письменник зізнавався, що йому все життя бракувало батька. Григора взяв на виховання дядько, що мешкав у смт Щотове на Луганщині.
Спочатку Григір Тютюнник спілкувався і писав тільки російською, але з часом, завдяки дружині, назавжди перейшов на українську мову. Він працював у редакції газети «Літературна Україна», у сценарній майстерні Київської кіностудії імені Олександра Довженка, у видавництвах «Молодь» і «Веселка». Згодом повністю перейшов у літературу.
Ілюстрації до цієї книжки створив Яким Левич. Він писав картини, працював у журналі “Малятко” та видавництві “Веселка”. Також Яким Левич – автор пам’ятника скорботи «Менора» в Бабиному Яру в Києві (у співавторстві з Юрієм Паскевичем і сином Олександром Левичем).
Автор: Григір Тютюнник
Жанр: проза
Кількість сторінок: 36
Художник ілюстратор: Яким Левич